13. května 2022
Startér
Катя втекла з розбомбованої України в середині березня. На початку вагітності і знаючи, що йде з дому, від батьків та хлопця. Хоча вона з квітня працює в Caritas асистентом по зв'язку із Українськими клієнтами, вона з нетерпінням чекає можливості повернутися до дому.
přepnout jazyk
Донедавна Катерина Гуртова жила зі своїм хлопцем у місті Дніпро на Дніпропетровщині, та працювала у відділі роботи з персоналом в місцевій державній установі. Втекти з захопленої України, їй порадив лікуючий лікар через вагітність.
„Я взяла найнеобхідніше, і ми з сестрою та маленькою племінницею поступово їхали через українсько-польський кордон з масовою хвилею біженців до Чеської Республіки. Не маючи зв'язків та не знаючи кінцевого місця прибуття, решта родини залишилася в Україні. Мій хлопець також залишився в Україні, тому що пішов на службу до Збройних сил України,“ описує свою ситуацію Катя.
У Чеській-Ліпі її спершу взяла Асоціація TOM, яка масово надала притулок трьом українським родинам у будинку на вулиці Літомержицькій. Тоді вона потребувала матеріальної та харчової допомоги у благодійної соціальної служби Startér.
Оскільки гуманітарна криза досягла кульмінації в Чеській Ліпі наприкінці березня і щодня до благодійності приходило понад 60 українських біженців, з якими не завжди було легко домовитися, особливо у сфері соціальних та юридичних консультацій, Caritas запропонував їй роботу асистентом по зв'язку із Українськими клієнтами.
Зараз Катя також живе зі своєю сестрою, яка працює в Grammer, та племінницею – ученицею початкової школи, Др. М. Тирша, в окремій квартирі на вул. Яраскова. Вільний час воліє проводити в міському парку, а особливо на Маховом озері, адже місцева природа нагадує їй краєвид рідного міста Дніпра. Хоча Катя також регулярно відвідує курси чеської мови на вулиці Жижкова, вона дуже чекає на повернення додому. Катя регулярно стежить за ситуацією в Дніпрі та телефонує батькам. Вже півтора місяця відсутній зв'язків з партнером, але має надію, що все буде добре.
„Навколо мене привітні люди, які нам допомагають, але я хотіла би повернутися додому, де нас чекають батьки, друзі та мій партнер. Хоча наша місцевість досі під обстрілом, наші будинки все ще стоять. Я вірю, що все буде добре, і в серпні я буду народжувати з хлопцем в Дніпрі,“ розповідає Катерина.
